Кошик Добра - Не Міряй Чужий Біль

За тихим мовчанням
Буває гроза
І біль, що ховає від світу душа
Не видно чужих нам життєвих доріг, бо
Кожен свій шлях подолати лиш зміг.
Не знаєш, які їй дістались уроки і скільки прийняла
Ударів жорстоких
Не поспішай їй за щось судити, бо долю кожному дано
Свою прожити
У кожного доля своя і одна
Комусь здає крила, комусь лишба
Не треба питати, чому так дано, бо
Кожному жити
Своє суджено
Хтось має усе, що лиш тільки бажає, а хтось у самоності
Старий встрічає
Комусь на шляху лиш троянди цвітуть
А хтось через терни проходить свій путь
Комусь дарувало
Життя висоту
А хтось через біль прокладає мету
Не треба здаватись, хоч важко іти, бо
Кожен свій хрест
Має в світі нести
У кожного доля своя і одна
Комусь дає крила, комусь лиш журба.
Не треба питати, чому так дано, бо кожному жити
Своє суджено