Muf - Накрило

Ой, накрило.
Чуєш?
Ніби хвиля з неба. Ти зайшов так, ну ніби милий хід.
Сказав якесь слово, й затихла кімната.
А в мене у голові тисяча обіцях.
І що з цим робити, і як тебе звати?
Я бачила очі, я знала цей звук.
Це серце забилось не в такт, а з розломом.
Тепер цей твій погляд, цей дотик до рук, і я вже не маю противаги й закону.
Та й не питай, що стало.
Я й сама не збагну. Все, що в житті тримала, в один цей подих згорну.
А мене від тебе отак накрило, що з-під ніг втекла земля.
Ти всміхнувся так дідько, ну надто мило, і я вже зовсім не я.
Мене від тебе накрило, накрило.
З головою з дахом до дна.
А я ж тебе ще навіть не любила, а вже без тебе
ніде нема.
Ти залишив на стінці слід від долоні.
Я торкнулась і знову збилась з думок.
Хай не знаю, куди нас ця ніч сьогодні, та не хочу вертатись на свій берег.
Якщо ранок розвіє ці чари несміло, я згадаю, як ти подивився тоді.
Мене так несподівано ніжно накрило, і я вже не шукаю дороги назад.
А мене від тебе отак накрило, що з-під ніг утекла земля.